Шкодувати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шкодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Жалѣть. Усі його.... шкодують. Мир. ХРВ. 215. Так шкодував я за тією куркою, що лис ухопив. Черк. у. 2) Вредить, причинять вредъ. Твої гріхи таким, як ти, шкодують. К. Іов. 78.

Відчувати жалість, співчуття до кого-небудь: жаліти. Тож не шкодуй, і не жалуй мене, й не пом'якшуй нічого, А розкажи все докладно, що бачить тобі довелося (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 59). Берегти, оберігати кого-, що-небудь. — Пам'ятай свої слова: «Тяжко бідному на світі!» Від злидарів за лікування нічого не бери! Багатих, панів не шкодуй — дери з них сьому шкіру! (Три золоті слова, 1968, 198);

1200×628px