Тала
Тала, -ли, ж. Раст. Salix pentandra L. Анн. 310.
Зміст
Сучасні словники
ТАЛА, тали, жін., рідко. Те саме, що верболіз. Ростуть над плесом вільхи І гнучка тала (Микола Костомаров, I, 1967, 63); * У порівняннях. Висока й гожа, мов тополя, Гнучка, як восени тала, Ти серед пишного роздолля До мене руки простягла (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 189).
Верболіз(верба біла)
1. Високий кущ або невелике дерево з довгими блискучими гілками і вузьким листям, що росте звичайно у вологих місцях. Пишається калинонька, Явор молодіє, А кругом їх верболози Й лози зеленіють (Тарас Шевченко, II, 1953, 363); Починалися рідні луги, плавні, гаї, весело полискувала Десна в густих верболозах (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 136).
2. збірн. Зарості цієї рослини. Кругом острова верболіз, неначе огорожа стоїть (Олекса Стороженко, I, 1957, 208); Верболіз з очеретом шумить (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 20).
Морфологічна характеристика
Дерево досягає (10-25 м заввишки) із широкою округлою кроною, товстим стовбуром, вкритим темно-сірою поздовжньо-тріщинуватою корою. Молоді пагони й гілки бурі, із численними шовковистими волосками. Листки чергові, ланцетні або широколанцетні (5-15 см завдовжки, 1—3 см завширшки), загострені, пилчасті, молоді листки з обох боків сріблясто-білі, пізніше зверху голі, зелені, зі споду опушені вздовж центральної жилки. Бічних жилок багато, прилистки обпадають рано.
Верба біла — лісоутворююча порода в заплавних лісах. Часто створює чисті високопродуктивні лісостани. Росте також на вологих луках, берегами водойм. Морозостійка, світлолюбна рослина. Цвіте у квітні — травні. Один із найбільш ранніх та найцінніших пилконосів.
Сировина
Для медичного застосування заготовляють кору верби білої. Її здирають рано навесні, до цвітіння і розпускання листків, коли вона добре знімається. На молодих гілках через кожні 20—30 см роблять кільцеподібні надрізи кори. Потім їх з'єднують поздовжніми лініями. Після зняття кори її подрібнюють і сушать у теплому приміщенні з доброю вентиляцією.
Хімічний склад
У корі верби білої знайдено значну кількість дубильних речовин (близько 12 %), флавонові глікозиди (близько 3 %), флавоноїди.
Застосування
У народній медицині кору верби білої застосовують передусім як протигарячковий та в'яжучий засіб. Знайшла вона застосування і як потогінний та протиревматичний засіб (флавонові глікозиди, що розпадаються під дією шлункового соку, вивільняють саліциловий спирт, який перетворюється на саліцилову кислоту)
Ілюстрації
.jpg)
.jpg)
Джерела та література
Ветлина // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 62. Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. ISBN 5-311-00418-5
