Лік

Лік, -ку, м. 1) Счетъ, число. А людей, людей! без ліку. МВ. 22. Лічу в неволі дні і ночі і лік забуваю. Шевч. 548. Без ліку-міри. Безчисленное множество. На морі огрядні кораблі без лікуміри стоять собі. Федьк. Ліком остатись. Остаться такъ немного, что счесть можно. Усе сімня (з конопель) визбірали горобці ліком осталось. Черк. у. 2) Лѣкарство. Як дасть Бог на вік, то найдеться й лік. Ном. № 8344. Хто здоров, той ліків не потребує. Ном. 8345. Як ножем пробито, то знайдуться ліки, а як закохання, пропала навіки. Чуб. V. 3.