Льонище

Льонище, -ща, с. Мѣсто, бывшее подо льномъ. Черк. у. Орали отте льонище. Кіев. г.

Сучасні словники

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Льо́нище, -ща, с. Мѣсто, бывшее подо льномъ. Черк. у. Орали отте льонище. Кіев. г. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 385

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ЛЬОНИ́ЩЕ, а, с. Ділянка землі, з якої зібрано врожай льону. Тепер.. цілком впевнено можна підкреслити доцільність найширшого застосування комбайнового способу [збирання] з очісуванням головок льону та розстиланням льоносоломки на льонищі (Хлібороб Укр., 6, 1966, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 585.

«Словники України on-line»

льони́ще – іменник середнього роду

ЛЬОНИ́ЩЕ (ділянка землі, з якої зібрано врожай льону), ЛЬОНОВИ́ЩЕ. Вибраний льон спочатку розстеляли на льонищі на 2-3 дні, а вже потім в'язали снопики (з журналу).

Ілюстрації