Трійчак
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:14, 26 жовтня 2020; Mikrylova.if20 (обговорення • внесок)
Трійчак, -ка, м., а чаще во мн. Трійчаки = Тройчаки. Вх. Лем. 475. Трійчаки, значить вилка з трьома зубцями. Екатериносл. у.
ТРІЙЧА́ТА, ат, мн. Вила з трьома ріжками. У руках у мене вила-трійчата, залізні (Остап Вишня, I, 1956, 254); Бере рибак трійчата-вила, — Траву на вилах просіва (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 104).
Фото
Джерела та Література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 271.
