Булдимка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:13, 26 жовтня 2020; Mikrylova.if20 (обговорення • внесок)
Булдимка, -ки, ж. булдимок, мка, м. Родъ стариннаго ружья. Наклали повні гамазеї.... булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. За плечима мотався булдимок. Стор. МПр. 3.
БУЛДИ́МКА, и, жін., заст. Вид старовинної рушниці. Наклали [волонтери] повні гамазеї Гвинтівок, фузій без пружин, Булдимок, флинт і яничарок (Іван Котляревський, I, 1952, 188).
Фото
Джерела і Література
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 253.
