Блищачий

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:23, 20 жовтня 2020; Ayvasiura.if20 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Блищачий, -а, -е = Блискучий. O. 1861. XI. Св. 28, 29. Сю ніч у сні бачив я на небі хрест золотий ніби та блищачий. Каменец. у.

1. Який дає блиск, блищить; лискучий, сяючий.