Либати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:23, 8 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Либати, -баю, -єш, гл. 1) Медленно пастись. Там і паша така, що треба скотині по стебельцю либати. Уман. у. 2) Пастись по росистой травѣ. 3) Либати очима. Мигать, моргать. Так либа, так либа, — отот заплаче. 4) Собирать при помощи лошадинаго хвоста нефть съ поверхности воды. Желех.
