Солодятко
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:26, 11 жовтня 2020; Ornaumenko.fpmv20 (обговорення • внесок)
Солодятко, -ка, с. Милый, любезный. Сюда мі ся, товаришу, мило подивити, відки буде солодятко волики гонити. Гол.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 448
СОЛОДЯ́ТКО, а, сер., діал. Коханий, кохана. А я би ся не здрімала, хоч би засвітало, Коби прийшло солодятко та й защебетало (Коломийки, 1969, 136).
