Лелекати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:17, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Леле́кати, -чу, -чеш, гл. Вопить, стонать. Лелечулелечу, поки то встану. Вона нездужає всю ніч лелече. Борз. у.