Мівний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:05, 4 жовтня 2020; Vsmartyniuk.if20 (обговорення • внесок)
Мівний, -а, -е. Рѣчистый, говорливый, многорѣчивый. Кіт лівний, хлоп мівний всюди поживиться. Ном. № 1257.
Сучасні словники
У сучасних словниках слово "мівний" ототожнюється зі словами говіркий, балакучий тощо. Тому можемо дати таке визначення слову "мівний":
- Який любить поговорити, охочий до розмов; балакучий. Старі люди говіркі (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 316); Шашло помітив, що навіть завжди говіркий і веселий Шитов став мовчазним (Юрій Збанацький, Т. Шашло, 1949, 11); * Образно. І наоколо леліє Тільки небо та вода. Тільки небо мовчазливе, Тільки море говірке (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 292). http://sum.in.ua/s/ghovirkyj
- Який любить багато балакати, який багато говорить. Та, здається, на йому [Лушні] й шкура говорила, такий балакучий (Мирний, І, 1949, 260); Бжеський був надто балакучий і за келехом міг розпатякати багато зайвого (Тулуб, Людолови, І, 1957, 8); Він [шинкар] і бігав від столів до ванькирчика, і прислухався до розмов своїх гостей. А вони підпивали і ставали все балакучіші (Кочура, Зол. грамота, 1960, 7). http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B1%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BA%D1%83%D1%87%D0%B8%D0%B9
Іншомовні відповідники
Англійська мова: talkative, chatty
Нім ецька мова: gesprächig
Іспанська мова:hablador
