Лаяти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:11, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Лаяти, -лаю, -єш, гл. Ругать, бранить. Ніхто не бив і не лаяв. Ном. Дати не дай, а лаяти не лай. Ном. № 4584. Лаяла, лаяла, насилу ціле село перелаяла. Ном. № 3341. Тяжко плакала Ганнуся і не знала защо, защо мати знущається, лаєпроклинає. Шевч. 21. Лаяти в батька, в матір, лаяти по московському. Ругать матерно. Ном. № 3536.
