Угу
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:17, 1 жовтня 2020; Vokobylka.fpmv20 (обговорення • внесок)
Угу́, меж. Имѣетъ утвердительное значеніе: да. Стор. I. 15.
Зміст
Сучасний словник
УГУ́, част. Уживається при вираженні згоди, підтвердження; значенням відповідає слову так. — Ей, вороно, вороно, знав я твого батька і твою матір: славні люди були! — Угу, — гугнить ворона, а рака кріпенько держить (Олекса Стороженко, I, 1957, 29); Коло неї [Олени] вився Марусяк. Щось шепотів... Олена лиш угукала. — Угу... Угу... А так, так (Гнат Хоткевич, II, 1966, 188).