Зачісуватися

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:42, 27 вересня 2020; Aorasputna.fpmv20 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Зачісуватися, -суюся, -єшся, сов. в. зачесатися, -чешуся, -шешся, гл. Зачесываться, зачесаться, причесываться, причесаться.

Сучасні словники

ЗАЧІСУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАЧЕСАТИСЯ, ешуся, ешешся, док. Пригладжувати гребінцем, розміщати в порядку своє волосся на голові.

Десь подівались з туалетного столика чисто всі мої гребінці й щітки. Хоч пальцями зачісуйся! (І. Нечуй-Левицький)

Зачісуватись перед дзеркальцем перестав [Піня] і навіть у другий коридор бігав з розкудовченою головою. (В. Винниченко)

А дівчатка, а дівчатка в тій артілі! .. по тричі на день зачісуються. (Остап Вишня)

Дівчата поправляли намисто, віночки, хлопці зачісувалися дівчачими гребінцями – дружба знову запанувала між ними. (М. Олійник)

Вона почала слідкувати за собою, гарно зачісуватися, одягатися. (М. Томчаній)

До танців готувалися самовіддано й ретельно. З валіз діставали й випрасовували яскраві вбрання, зачісувалися, чепурилися, мов ті птахи, що більшу частину свого життя витрачають на чищення пір'я. (П. Загребельний)

[Сабіна:] Ось, пане, одіж. (Хоче йти). [Хуса:] Стривай, поможеш пані зачесатись по-римському. (Леся Українка)

Зачіска

За́чіска — спосіб впорядкування волосся на голові людини, що передбачає його вкорочення, видалення, укладання, фарбування в певному стилі, а в деяких випадках — застосування спеціальних предметів або хімічних речовин. Є одним з найбільш ранніх надбань людської культури та, одночасно, засобом гігієни. В сучасному світі зачіска є одним з основних елементів моди.

Ілюстрації

66840.jpg Зачіска.jpeg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання