В’язовий

В’язовий, -а, -е. Вязовый. А ще, правда, на козакові постоли в’язові. Макс.

1. Прикм. до в'яз. Ліси представлені в основному вербовими, осокоровими, в'язовими та дубовими насадженнями. (з наук. літ.)

2. У порівн. – Не чули, дідуню, пошесті тут нема ніякої? – Чом нема? – ніби ждав цього питання старий. – Дивись, як мене висушила, наче в'язове лико. (М. Олійник). А ще, правда, на козакові Постоли в'язові. (з думи). В личаках в'язових, У свитині драній Несу чорні брови Я своїй коханій. (І. Манжура)

3. у знач. ім. в'язо́ві, -вих, мн. Родина великих листяних дерев, до якої входять в'яз, берест і т. ін. Приклади Широколистяні ліси розташовані на окраїнах лісової зони біля океанів. Серед порід цих лісів переважають дуб, бук, клен, каштан, в'язові та ін. (з навч. літ.)

В поезії

ПІСНЯ

В личаках в’язових,
У свитині драній,
Несу чорні брови
Я своїй коханій.
Та й ті брови чорні
Позлиняли к тому…
Може, не пригорне
Мила вже сірому?
Насміється дуже,
Дорікати стане:
«Шукай, — скаже, —
друже,
Де в іншої шани!»
.......
І. Манжура