Ладка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:55, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ладка, -ки, ж. 1) Оладья. Млинець лодку посватав. ЗОЮР. II. 27. 2) Преимущественно во мн. Ладонь, ладоша. (Дѣтск. слово). Плескати у ладки. Бить въ ладоши. Сидить баба на березі, лодками сплеснула. Чуб. V. 845. Лодки, ладки, а де були? В бабки. Ном. № 9264. Ум. Ладоньки, ладочки, ладошки, ладусі, ладусеньки, ладусики. А в ніженьки ходусеньки, а в рученьки ладусеньки. Мет. 2. Ладкиладусі, а де були? В бабусі. Ном. № 9264.
