Ладитися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:55, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ладитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = Лагодитися 1. Умірать ладься. Ном. № 10128. Став пан у дорогу ладитись. МВ. І. 46. 2) = Лагодитися 2. 3) безл. Спориться. Як не ладиться, то й у печі не гориться. Ном. № 1700.