Конина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:33, 9 травня 2020; Pdfedenko.fpmv18 (обговорення • внесок)
Кони́на, -ни, ж. 1) Лошадь, конь. Та купуй уже, купуй, славная конина. Рудан. IV. 18. 2) Конина, лошадиное мясо.
Словник UA
1. Кінське м'ясо; конятина.
2. розм. Кінь (у 1 знач.); заморений, слабосилий кінь;
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
- Татари споживали конину й баранину (Панч, Гомон. Україна, 1954, 125);
- Черниш наздогнав двох дівчат. Одна з них несла шмат мерзлої конини (Гончар, І, 1954, 244).
- Малі сани тягнула рудава конина (Коб., Вибр., 1949, 336);
- Конина смирна, якраз для такого кіннотника, як ти (Тют., Вир, 1964, 193).