Канун
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:58, 9 травня 2020; Pdfedenko.fpmv18 (обговорення • внесок)
Канун, -ну, м. Медъ, который варять къ храмовому празднику. Пішов по канун, та там і втонув. Ном. № 10929.
Зміст
Публічний Електронний Словник Української Мови
1) вид наповненого їжею кошеля як найстарішого жертовного приношення; означення календарного передсвята; також мед, пиво на Храмове свято. 2) ніч, проведена біля покійника напередодні похорону, та похоронна страва, яку ставили коло покійника. 3) КАНУ́Н, у, ч., заст. Мед, пиво на храмове свято.