Рота

Ро́та, -ти, ж. Рота. Всі роти, полки у поход пішли. Чуб. V. 971. Вийшла козачка за ворота, сидить жінок ціла рота. Чуб. V. 1171.

Публічний Електронний Словник Української Мови

1)ро́та — у дохристиянські часи — урочиста варяго-слов’янська прися́га (див.), наприклад тради­ційне варязьке заприсягання на зброї; рота спочатку підтримувала­ся церквою, згодом із нею почала боротися, впроваджуючи власні присягові обряди.

2)РО́ТА, и, ж. Військовий підрозділ, що входить до складу батальйону.

Ілюстрації

Медіа Див. також Джерела та література Зовнішні посилання