Рота

Ро́та, -ти, ж. Рота. Всі роти, полки у поход пішли. Чуб. V. 971. Вийшла козачка за ворота, сидить жінок ціла рота. Чуб. V. 1171.

Публічний Електронний Словник Української Мови

1)ро́та — у дохристиянські часи — урочиста варяго-слов’янська прися́га (див.), наприклад тради­ційне варязьке заприсягання на зброї; рота спочатку підтримувала­ся церквою, згодом із нею почала боротися, впроваджуючи власні присягові обряди. 2)РО́ТА, и, ж. Військовий підрозділ, що входить до складу батальйону.

Ілюстрації

Медіа Тег EmbedVideo не может распознать сервис "www.youtube". Див. також Джерела та література Зовнішні посилання