Батура
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:04, 24 травня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Батура, -ри, ж. Большой кнутъ, кнутище, плеть. Звелів кучерові стьобонути цигана батурою. Чуб. II. 583. Убивав ти мене та й батурою, називав ти мене волоцюгою. Нп.