Куяга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:52, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Куя́га, -ги, м. = Куя. Вх. Зн. 31. Кцьо! меж. Призывъ для козъ. Козар ганить кози покликом: ці! ці! завертає їх: крьоне! а накликує на них: кцьокцьо! Шух. І. 211.