Кучити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:50, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кучити, -чу, -чиш, гл. — кому. Надоѣдать кому, причинять непріятности. Вх. Зн. 31. Вх. Лем. 430.
Кучити, -чу, -чиш, гл. — кому. Надоѣдать кому, причинять непріятности. Вх. Зн. 31. Вх. Лем. 430.