Куцик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:49, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Куцик, -ка, м. 1) У древорубовъ-гуцуловъ при распилкѣ дерева на части — болѣе короткіе куски ствола. Шух. І. 177. 2) Короткая куртка. Вх. Зн. 31. См. Куцина. 3) Пони, лошадь малорослой породы. Желех.