Кусати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:46, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Куса́ти, -са́ю, -єш, одн. в. куснути, -ну́, -не́ш, гл. Кусать, грызть. Інший в ноги кланяється, а за п’яти кусає. Ном. № 3047. Козаки, прислухаючись, тільки уси кусають. К. ЧР. 314. Оріх кусає. Мет. Кусі його! Восклицаніе, натравливающее собакъ.
