Кус
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:46, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кус, -са, м. 1) Кусокъ. Не тягни, Ониську, уса до Іванового куса. Ном. Перший кус усьому голова. Ном. № 11964. 2) Немного. Желех. Іде Сава з України, юж кус засмутився. Гол. II. 123. Ні кус. Ничего; ни мало. Ні кус не помогло. Вх. Зн. 41.
