Курникати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:45, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Курникати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать, бормотать. Один тілько під лавою конфедерат п’яний не здужа встать, а курника, п’яний і веселий. Шевч. 140. А за ними сліпий волох... шкандибає, курникає. Шевч. 161.