Куріти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:44, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Куріти, -рію, -рієш, гл. Быть пыльнымъ, пылить. Кропить дощик дороженьку, да щоб не куріла. Макс. Тепер не курітиме, дощик пройшов. Знов щось куріє, тільки не туди, а відтіль ближче, ближче, пил такий збива. Г. Барв. 74.
