Кургикати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:43, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Курги́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Визжать. Кургиче, як свиня в дощ. Ном. № 12451. 2) Тихо пѣть. Гребці і весла положили, та сидя люлечки курили і кургикали пісеньок. Котл. Ен. Кургиче собі пісню під ніс. Черном.
