Кура
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:42, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кура, -ри, ж. 1) Пыль. Кура встає шляхом. Мир. ХРВ. 128. Куру підня́ти. Переносно: занести ссору. Чорт батька зна з чого таку куру підняли. Стор. 2) Мятель. В сніжну зіму, як нема кури, отара виходить в степ. О. 1862. V. Кух. 30.