Куп’я
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:42, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Куп’я́, я́, с. = Купина. Заріс той шлях куп’ям та болотом. КС. 1882. IV. 169. Не мучте (пропасниці) бідних християн, трясіть куп’ями, очеретами і болотами. Чуб. І. 120. Єдин каже: ій богу бачив не тільки що воду тягла (веселка), але й куп’я перла у хмару. Дещо.
