Купець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:40, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Купець, -пця́, м. 1) Купець. І по купцях, і по панах пішла про неї слава всюди. Гліб. Ось слухай но, купче! Каменец. у. 2) Покупатель. Найдеться купець і на дірявий горнець. Ном. № 5209. Ум. Купчик. Дочку Галю заміж дала, бала ж вона за купчика. Нп.
