Кумедний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:38, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кумедний, -а, -е. 1) Смѣшной, комическій. 2) Странный, чудной. Кумедний чоловік! скажи, будь ласкав, наш визволителю, хто ти такий! Сніп. 44. У мене така кумедна натура, як тільки заговорив про дівчат, то і до завтрього не перестав би. Греб. 399 — 400.
