Кума
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:37, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кума, -ми, ж. Кума. Багатті шепче з кумою, а вбогий з сумою. Ном. № 1594. Ум. Кумасенька, кумася, кумка, кумонька, кумочка, кумця. Куди се ти, кумасенько, біжиш? Гліб. Ой щучечки для кумочка, а карасі за для кумасї. Посл. А сам пішов до кумоньки. Лукаш. Вмілисте, кумцю, варити, та не вмілисте давати. Ном. № 11967.
