Куля
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:37, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Куля, -лі, ж. 1) Шаръ. Сподівався колись добути свою законну долю і місце на земляній кулі. Левиц. (Правда, 1868, 423). 2) Пуля. Чоловік стріляє, а Бог кулі носить. Ном. № 83. Щоб тебе перша куля не минула. Ном. № 3771. Кулі лити. Врать. Кулі ллє. Ном. № 6939. 3) Ядро. 4) = Милиця. Він на кулі ходе. Ум. Кулька.
