Кульбачити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:36, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кульба́чити, -ба́чу, -чиш, гл. Сѣдлать. Кульбач, хлопче, коня собі. Гол.
Кульба́чити, -ба́чу, -чиш, гл. Сѣдлать. Кульбач, хлопче, коня собі. Гол.