Огріх

"Словарь української мови"

Огріх, -ха, м. Пропущенное мѣсто при паханьѣ поля. Глядіть же, щоб оранка без огріхів була. Харьк.

Сучасні словники

Словник української мови: в 11 томах

Огріх у, чол.

1. Пропущене або погано оброблене місце під час оранки, сівби і т. ін.
Хто не оре, той і огріхів не робить (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 261);
Він побачив, що восени, готуючи ґрунт до сівби, трактористи добре напартачили: то тут, то там на поверхню виходили огріхи (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 102);
Оце коли налітає пілот обпилювати наші плантації, то маю стояти йому за маяка. Аби не лишав огріхів, аби осипав наші буряки рівненько (Олесь Гончар, I, 1954, 489).

2. перен. Недолік, хиба, помилка.
Ми не будемо окремих огріхів маленьких ставити в провину поетам (Павло Тичина, III, 1957, 41);
Коли б цю гру чув критик-професіонал, він, напевне, знайшов би скільки завгодно огріхів. Аркадій імпровізував (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 272);
Свої рідкі огріхи мовні Мирослава намагалася виправляти сама (Іван І. Волошин, Наддніпрянські висоти, 1953, 95).

Як ми говоримо

Колись слово недолік мало далеко вужче значення, ніж тепер, коли воно вживається відповідно до російських недостаток, недочет, як це бачимо в таких фразах: «У роботі рільничої бригади виявлено багато недоліків», «Це оповідання захоплює і хвилює своїм змістом читача, але в ньому, на жаль, є багато стилістичних недоліків».

Утворений від кореня дієслова лічити в значенні «рахувати» й заперечної частки недо іменник недолік був синонімом слова нестача: «Під час ревізії каси виявлено недолік (або нестачу) на 575 крб. 21 коп.»; «Знов у коморі натрапили на недоліки: не стає 15 кг гречки й 32 кг проса».

Слід відзначити, що тепер слово недолік, набувши значення російських недостаток, недочет, утратило колишнє значення, віддавши його синоніму нестача, й витискує з ділової, а часом і з художньої мови інші відомі слова, що з погляду мовної традиції є чіткішими відповідниками до російських недостаток, недочет. Таких слів є чимало: хиба, вада, огріх, прогріх, похибка, помилка, недоробок. Чи не краще й природніше зазвучала б перша фраза, якби замість недоречного там слова недоліки поставити огріхи: «У роботі рільничої бригади виявлено багато огріхів (або хиб, недоробок)»? На краще пішло б і в другій фразі, якби там стояло слово хиби (або вади): «Це оповідання захоплює й хвилює своїм змістом читача, але в ньому є багато стилістичних хиб (вад)».

Українська класична література й народна мова користуються словом недолік тільки в значенні «нестача»; для інших значень уживають наведених слів: «Івана кликали в селі Переломаним. Мав у поясі хибу, бо все ходив схилений» (В. Стефаник).

Російському слову изъян, близькому своїм значенням до слова недостаток, в українській мові відповідають ґанжа (ґанджа) або ґандж, де перший звук — проривний, вимовляється, як латинське «g»: «Бувають люди з природженою ґанжею» (І. Нечуй-Левицький); «У всій стайні нема коня без ґанджу» (з живих уст).

Із цих прикладів бачимо, що наша мова має досить відповідників до російських недостаток, недочет, изъян, то чи варто заміняти всіх їх одним словом недолік? Хоч би тільки з стилістичних міркувань, та й то нема в цьому потреби.

Ілюстрації