Убутися

Убутися. См. Убуватися.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ВБУВАТИСЯ (УБУВАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., ВБУТИСЯ (УБУТИСЯ), вбуюся, вбуєшся, док., розм. Те саме, що взуватися. Вона схопилася, швиденько вбулася й вибігла з землянки (Борис Грінченко, I, 1963, 387).

ВЗУВАТИСЯ (УЗУВАТИСЯ), аюся, аєшся, недок., ВЗУТИСЯ (УЗУТИСЯ), взуюся, взуєшся, док. 1. Надівати собі на ноги взуття. Ой вставав бурлак, не вмивався, Не мав чобіт, не взувався (Іван Франко, XIII, 1954, 38); Він взувся у легенькі балетки (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 137). ♦ Не в ті взутися — мати великі претензії, братися за що-небудь без достатніх підстав. [Олекса:] Ач, стара собака [старшина]! Чого заманулось? Молодої дівчини, та ще й найкращої! Думав, як бідна, то й поквапиться. Не в ті взувся! (Карпенко-Карий, I, 1960, 62).

2. Забезпечувати себе взуттям. [Анзорге:] Мені зостається 7 талярів на цілий рік. На ті гроші вари, пали, одягайся, взувайся (Леся Українка, IV, 1954, 218).

Ілюстрації

Див. також

https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%83%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F http://velo.uzhgorod.ua/viewtopic.php?f=6&t=606#.XegM4ZP7SUk https://osoblyva.com/chomu-narechenij-ne-mozhna-vzuvaty-bosonizhky-a-vesilni-tufli-mayut-buty-ponosheni/

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979.