Ставня
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:30, 4 грудня 2019; Mokoren.fpmv19 (обговорення • внесок)
Ставня, -ні, ж. Колья, которыми обставляютъ въ погребахъ стѣны, чтобы земля не сыпалась. Лебед. у.
Зміст
Сучасні словники
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ставня I ст`авня -і, ж. 1) Дверцята для затемнювання із двох половин, які закріплені на лутці вікна знадвору або всередині хати. 2) Дерев'яний щит для закривання вікон ззовні.
II ставн`я -і́, ж., збірн., діал. Кілки, якими укріплюють стіни льоху, щоб не сипалася земля.