Женило

Женило, -ла, м. Насмѣшливо: парень, котораго пора женить. Сим. 177. То таке женило аж під стелю. Рудч. Ск. II. 107.

Значення

ЖЕНИТИСЯ, женюся, женишся, недок. і док., на кому, рідко з ким, без додатка. Брати шлюб (про чоловіка); одружуватися.

Приклади з літератури

"Не женися на багатій, Бо вижене з хати, Не женися на убогій, Бо не будеш спати" (Тарас Шевченко, I, 1951, 261);

"—Як буду коли женитися, мамо, з Манею чи іншою, все одно, однаково буду для себе женитися" (Ольга Кобилянська, III, 1956, 32);

"Старий надумав учетверте женитися" (Юрій Смолич, I, 1958, 46).

Джерела

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

http://sum.in.ua/s/zhenytysja

Ілюстрації