Носили

Носили, -сил, с. мн. Носилки. Ледве на носилах донесли.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

НОСИТИ, ношу, носиш, недок. 1. перех. Те саме, що нести 1, 2, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках. Катерина По садочку ходить, На рученьках носить сина (Шевч., І, 1963, 24); Бійці носили ящики з мінами (Гончар, III, 1959, 39); Танцюрист [кінь] носив сержанта (Рудь, Дон. зорі, 1958, 102); Тії Квіти, шовком вбрані, Попадали, неначе п'яні - Пропала чвань! Тепер - куди не глянь - Скрізь по двору їх вітер носить (Гл., Вибр., 1951, 64).

2. перех. Надягати на себе, мати на собі або при собі. - Блукав я по світу чимало, Носив і свиту і жупан... (Шевч., II, 1953, 26); Білизна з хлоринового волокна вважається лікувальною. Носити її рекомендовано при захворюваннях на радикуліт, ревматизм, подагру (Колг. Укр., 8, 1958, 6); Все машинами збирають, Косами не косять, Орден Леніна на грудях Колгоспники носять (Укр.. думи.., 1955, 395); // Мати, зберігати (про бороду, вуса, коси і т. ін.); робити якусь зачіску. Прийшов старий Кулик, що один на все село носив ще оселедець (Мирний, І, 1949, 257); Ксеня була тоненька, з білявою товстою косою, яку вона носила, перекинувши через ліве плече (Голов., Тополя.., 1965, 81). 3. перех., із сл. назва, ім'я і т. ін. Мати назву, ім'я і т. ін.; називатися. Ця невеличка робота носитиме назву "День у дорозі" (Мирний, V, 1955, 386); Наша партія тому й носить ім'я ленінської, що вона завжди твердо й неухильно вела й веде радянський народ ленінським курсом (Ком. Укр., 3, 1965, 3).

4. перех. Мати, містити в собі, зберігати що-небудь. Тяжко мені, боже милий, Носити самому Оці думи (Шевч., II, 1963, 213); - Ненависть і презирство ношу я в своєму серці до фашизму (Довж., І, 1958, 345); Де батько впав і мати де - не знає Ганна й досі. А дід Ілько все жде, все жде, надію в серці носить (Дор., Три богатирі, 1959, 10); // Мати певний характер, напрям і т. ін. Його стаття носила науково-полемічний характер (Ткач, Плем'я.., 1961, 196); Поема "Марина" [Т. Шевченка] носить ліро-епічний характер, що посилює емоціональний вплив її на читачів (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 303); // Свідчити про що-небудь, виражати щось. Лице було бліде і носило сліди тюремних мук (Хотк., II, 1966, 294).

5. перех., безос., розм. Ходити, їздити, перев. багато, в багатьох місцях. Мене по волі і неволі Носило всюди. Принесло На старість ледве і додому (Шевч., II, 1963, 229); - Ех, де нас тільки не було!.. По таких горах носило, на такі верховини виносило..! (Гончар, II, 1959, 89); - Де це вас носило так рано? - спитав Сагайдак (Кучер, Трудна любов, 1960, 243); Взагалі Михей не любив засиджуватись вдома, завжди тягнуло його між люди. Ганна звикла до чоловічої вдачі і не прискіпувалась, де це його носило до півночі? (Зар., На.. світі, 1967, 33).

@ Чорт (чортяка, біс, нечистий, ледащо і т. ін.. ) носить - уживається при потребі висловити своє незадоволення з приводу чиєїсь відсутності або небажаної присутності, появи. - І де чортяка їх носить до півночі! (Н.-Лев., II, 1956, 328); Ідіть ви під три чорти, не дражніть мене! Вертитесь, нечистий вас носить! І тут мені немає від вас спокою! (Довж., І, 1958, 78); [Мар'яна:] Де вас ледащо носить? Уже і гулять нема коли: скоро буде північ! (Вас., III, 1960, 15).

6. перех. Бути вагітною. - Не розпинай же мене, бо я твого сина ношу в собі! - хотіла крикнути [Маруся], але не крикнула... (Хотк., II, 1966, 274); - Коли б не носила дитини, я не так би, хоч вперше, відшмагав тебе (Стельмах, II, 1962, 240).

7. неперех., чим, розм. Важко дихати, надуваючи груди, живіт, боки. Вона упала на подушку, зачала тяжко носити грудьми (Фр., VIII, 1952, 222); Потомились вівчарки. Лягають і носять боками в траві (Коцюб., II, 1955, 322).

Ілюстрації

Джерела та література

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 570.