Перебалакати

Перебалакати, -каю, -єш, гл. Осилить въ разговорѣ, болтовнѣ. А ну, хто кого перебалакає? 2) Разсказать, сказать въ разговорѣ (все). Ще ж бо не все перебалакали посидьте лишень.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

1. Те саме, що переговорювати. [Захарко:] Іди стань ось сюди, доки я з Василем перебалакаю! (Марко Кропивницький, II, 1958, 146); Ще ж бо не все перебалакали — посидьте лишень (Словник Грінченка); Здається: ці люди усе вже перебалакали; до всього дійшли, на все поєдналися ... (Панас Мирний, I, 1954, 359); На довгім шляху про все довелось перебалакати (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 27); — Рибку пам'ятаєш? Одне ім'я чого варте: Едвар.. А на язик — ніхто його не перебалакував! (Микола Рудь, Гомін... 1959, 125); Виступали здебільшого дівчата, а це такі сороки, що їх не перебалакаєш (Панас Кочура, Родина.., 1962, 50).

2. тільки недок., діал. Перебалакуватися. Біля колодязів перебалакували сердито баби, бо були ще бліді та сонні (Любов Яновська, I, 1959, 36).

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 122.