Кукувакати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:34, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кукувакати, -каю, -єш, гл. Кричать (о сычѣ). Коли сичі кукувакають на хаті, треба чекати мерця в хаті. Грин. І. 255.