Муругий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:53, 1 грудня 2019; Asmarchenko.fpmv19 (обговорення • внесок)
Муругий, -а, -е = Моругий. Муругі або чорні свити. О. 1862. IX. 68. Ой ну, коте муругий! Мил. 42. Лежав у бур’яні бровко муругий. Котл. Ен. III. 38.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
МУРУ́ГИЙ, а, е, розм. Темно-сірий із темними смугами; мурий (у 1 знач.). Лежав у бур'яні бровко муругий (Іван Котляревський, I, 1952, 134); Круторогі воли, помахуючи муругими головами, протюпали мимо корівника (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 113).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 830.
