Мутний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:27, 1 грудня 2019; Asmarchenko.fpmv19 (обговорення • внесок)
Мутни́й, -а́, -е́. Мутный. Ой чого ж ти, мила, такая, як водиченька мутная? Нп.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
МУТНИ́Й, а, е, розм.
1. Те саме, що каламутний. Восени звичайно сільські ґаздині мочили в мутній воді потоку коноплі (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 84); Над головою мутне, обложене хмарами осіннє небо (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 148).
2. Який утратив блиск, прозорість; тьмяний. Тихо стало в хаті. Місяць несміло, блідо проглядає крізь мутні шибки (Іван Франко, I, 1955, 65).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 832.
