Повитуха
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:52, 1 грудня 2019; Mvyerina.fpmv19 (обговорення • внесок)
Повитуха, -хи, ж. Повивальная бабка. Ваба повитуха вже днювала і ночувала в Лемішок. Левиц. І. 353.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970-1980)
ПОВИТУ́ХА, и, жін., розм. Жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах. — Скільки людей знатиме, за стількох мусить відболіти породілля, — пояснила мені се баба повитуха (Леся Українка, III, 1952, 749); Вони чомусь називають Левка найстаршим, хоча батьки їхні і повитуха в перший же день переплутали, хто за ким родився (Михайло Стельмах, I, 1962, 53).
Ілюстрації
