Жилочка
Жилочка, -ки, ж. Ум. отъ жила.
Зміст
Значення
Жила - це геологічне тіло неправильної форми, що утворилося в результаті заповнення тріщин у гірських породах або внаслідок метасоматичного заміщення порід уздовж тріщин мінеральною речовиною.
ЖИ́ЛОЧКА, и, ж, Зменш.-пестл. до жилка 1—5.
Приклади з літератури
"Одні очі горіли болізним світом; білки їх були мутні, жовті, перевиті, мов павутиною, кривавими жилочками" (Панас Мирний, I, 1954, 338);
"Їй на виску, як налита, сіпалась синява жилочка" (Павло Тичина, I, 1957, 258).
"Кожна жилочка забриніла (затремтіла) у кого — кого-небудь повністю охопили певні почуття, переживання і т. ін. У Галі кожна жилочка забриніла від тії [тієї] похвали" (Панас Мирний, IV, 1955, 139);
Додаткове значення
Перебирати (перебрати) усі жилочки — злословити про кого-небудь, аналізуючи і засуджуючи всі його дії, вчинки.
"Вона перетирала усі кісточки, перебирала усі жилочки його, — так не ворогують чужі, так не гризуться запеклі вороги між собою!" (Панас Мирний, IV, 1955, 55).
Загальна характеристика
Осн. геол. елементи, що визначають розміри і умови залягання жил:
-напрям простягання і довжина за простяганням, -кут падіння і довжина за падінням, -схилення, а також потужність. -Довжина Ж. коливається від 1 км і менше до 200 км, глибина жильних родовищ, які розробляються - до 3 км (Колар, Індія).
За формою ж поділяються на простої, плитоподібної форми і складні (пучок тріщин, що переплітаються), ступінчасті (сходинкові), сітчасті, гіллясті, камерні, лінзоподібні, рубцеві і інш. За розмірами і умовами залягання серед Ж. виділяють апофізи і прожилки. З Ж. пов'язані родов. золота, свинцево-цинкових руд, вольфраму, ртуті, інш. Робоча потужність Ж. - від декількох см до десятків м.
Різновиди Жил
Розрізняють:
жили альпійські (те саме, що жили альпійського типу); жили альпійського типу (жили, що утворилися під час регіонального метаморфізму внаслідок вилуговування і перевідкладання в тріщинах деяких компонентів вмісних порід); жили метаморфічні (те саме, що жили альпійського типу).