Кужба
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:32, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кужба, -би, ж. 1) Въ треножникѣ: крюкъ, на который подвѣшивается котелокъ. Шух. І. 186, 187. 2) У колесниковъ: жердь съ привязанною къ ней деревянное) клюкой для прижиманія колеснаго обода, во время гнутья къ повідні. Вас. 147. 8) Горбящійся. Желех.
