Кудись
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:31, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кудись, нар. 1) Куда-то. Заносило його і туди кудись, де і літом, і в жнива усе зіма. Стор. МПр. 168. 2) Куда-нибудь. Куди ж ми підемо? Та кудись, аби дома не сидіти.